Попри всі плюси та мінуси штучного інтелекту, одна річ у ньому завжди мене приємно дивує.

Десь він дійсно допомагає, десь зовсім не виконує покладених на нього завдань. Але я помітив, що він вирішує для мене одну задачу, яка щоразу дивує своєю відносною простотою, але робить речі значно простішими. І мені здається, що це одна з найбільш недооцінених функцій ШІ.

Він дуже хороший перекладач. Але не в сенсі перекладу з французької на українську. А в сенсі перекладу з бюрократичної на українську, з мови бізнес-показників на українську.

Наприклад, коли редактори амбітної газети публікують новину на своєму сайті, їхня мета не лише донести новину зрозуміло, а й зробити статтю достатньо довгою, щоб люди проводили більше часу на сайті, зробити заголовок достатньо клікбейтним або не розкрити в ньому всієї суті, щоб люди клікнули і прочитали новину повністю, тощо. Тобто у людей багато супутніх задач, за якими вони часто втрачають основну мету будь-якого продукту.

Коли бюрократ із державної контори генерує тобі лист, він найімовірніше працює за якимсь заздалегідь написаним сценарієм, який не враховує особистих потреб людини, до якої він звертається. У нього багато інших задач. А контора хоче вберегти себе від судових справ, врахувавши всі можливі проблеми і нагодувавши клієнта всіма термінами конфіденційності, галочками та підтвердженнями, щоб людина була формально повідомлена про всі можливі форс-мажори.

Штучний інтелект виступає дуже гарним перекладачем з цих мов. Я зараз працюю над новинним дайджестом і бачу, як він інтерпретує заголовки з клікбейтних на зрозумілі. Я отримую величезний лист від державних органів, який перекладається як «піди туди, візьми цю довідку і відправ нам скан-копію».

Добре, що в подібних задачах йому немає чого вигадувати. Він бере контекст із цього самого джерела і виділяє з нього головне.

Важлива межа між інструментом і генератором. Використовуйте ШІ як інструмент, а не як генератор.