Ця фотографія добре ілюструє той довоєнний час, коли люди носили маски, але залишалися людьми. Добрими, привітними, наївними та справжніми.

Обожнюю випадковості. Коли трапляються такі штуки, мені подобається надавати їм якогось сенсу. Дуже радію, що вдається встигнути зафіксувати такі моменти.

Фото із тієї самої кав’ярні, але вже зовсім інша історія.

Це взагалі якийсь рок-н-рол. Шкода, що так далеко, але атмосфера пустої вулиці та ці двоє на фото — вони навіть схожі, як багато власників зі своїми питомцями.

Мені завжди хочеться зробити це фото інакше — якось по-іншому побудувати кадр, але все одно в ньому щось є. Також радію, що вдалося спіймати цих велосипедистів саме в той час, коли сонце створює такі паралельні тіні.

Подобається знаходити красу в хаосі.

Я тоді надихнувся вуличними фотографами та відчував себе дуже сміливо. Хочеться повернути те відчуття.